тест

-у, ч., спец.

1) Коротке стандартне завдання, метод випробування, що застосовується в різних галузях науки для одержання кількісної характеристики певних явищ.

2) Система формалізованих завдань, призначених для встановлення освітнього (кваліфікаційного) рівня особи || Письмовий екзамен або контрольна робота, що складається з багатьох запитань різного ступеня складності, на які необхідно дати конкретні короткі письмові відповіді, за якими визначається рівень знань учня, студента, курсанта та ін.

••

Неверба́льний тест — тест, зміст якого виражено не словами, а символами, фігурами, цифрами або малюнками.

Тест Ва́ссермана — тест на наявність сифілісу.

Тест креати́вності — сукупність методик для вивчення та оцінювання творчих здібностей особистості.

3) У фізіології та медицині – спробні впливи на організм з метою вивчення різних фізіологічних процесів у ньому, а також для визначення функціонального стану окремих органів, тканин та організму в цілому.

4) В обчислювальній техніці – контрольна задача для перевірки правильності роботи ЕОМ.

••

Тест-моніто́р — керівна програма для запуску тестів в режимі, незалежному від операційної системи.

Тест-програ́ма — програма технічного обслуговування, що призначена для перевірки правильності функціонування пристроїв ЕОМ.

Нала́годжувальна тест-програ́ма — програма, що призначена для налагоджування та перевірки правильності функціонування процесора, оперативної та зовнішньої пам'яті, каналів і пристроїв введення-виведення ЕОМ.